роздол
РОЗДО́Л, у, ч.
1. Те саме, що роздо́лля 1.
За Россю, на роздолі, попід горами й по долинах розсипались, як та череда, невеличкі біленькі міщанські хатки (І. Нечуй-Левицький);
Чорні роздоли ріллі під майбутній врожай залягли безмежно до горизонтів (Ю. Смолич).
2. діал. Долина.
Скоро виїдете за село, то так роздолом і їдьте (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови (СУМ-20)