1. Словник української мови у 20 томах

роздол

РОЗДО́Л, у, ч.

1. Те саме, що роздо́лля 1.

За Россю, на роздолі, попід горами й по долинах розсипались, як та череда, невеличкі біленькі міщанські хатки (І. Нечуй-Левицький);

Чорні роздоли ріллі під майбутній врожай залягли безмежно до горизонтів (Ю. Смолич).

2. діал. Долина.

Скоро виїдете за село, то так роздолом і їдьте (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздол — роздо́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. роздол — див. далечінь; низовина Словник синонімів Вусика
  3. роздол — -у, ч. Те саме, що роздолля 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роздол — ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯ розм., РОЗДО́ЛИНА розм., РОЗДО́Л діал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла). Словник синонімів української мови
  5. роздол — РОЗДО́Л, у, ч. 1. Те саме, що роздо́лля 1. За Россю, на роздолі, попід горами й по долинах розсипались, як та череда, невеличкі біленькі міщанські хатки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. роздол — Роздо́л, -лу м. Низменное мѣсто на равнинѣ. Скоро виїдете за село, то так роздолом і їдьте. Канев. Словник української мови Грінченка