роздол
ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯ розм., РОЗДО́ЛИНА розм., РОЗДО́Л діал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла). Ниви то поволі котились в долину, то підіймались на похилі горби (М. Коцюбинський); Він бачив діл, розкинутий навкруг, Кипучі пущі, тьмяноводий Буг (М. Бажан); Біжи-лийся (струмочок) з Підгір'я на ті любі поділля, Що степами розляглись, Понад морем простяглись (П. Куліш); В широкій роздолині має бути великий став (М. Стельмах); А там нижче розступились скелі, то розпалися на роздолі ніби високими будинками, то полягли довгими рядками (І. Нечуй-Левицький); Вночі з'явився іній на катранах,.. Зібрався в падолах, як сіль у чанах (Д. Павличко); Вогкий туман з Дніпра клубочів у придолинку (В. Дрозд); Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипів і нуртував між чорним камінюччям (О. Ільченко); Ільківці — село чималеньке. Присіло в падині (І. Ле). — Пор. низина́.
Значення в інших словниках
- роздол — роздо́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- роздол — див. далечінь; низовина Словник синонімів Вусика
- роздол — -у, ч. Те саме, що роздолля 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- роздол — РОЗДО́Л, у, ч. 1. Те саме, що роздо́лля 1. За Россю, на роздолі, попід горами й по долинах розсипались, як та череда, невеличкі біленькі міщанські хатки (І. Нечуй-Левицький); Чорні роздоли ріллі під майбутній врожай залягли безмежно до горизонтів (Ю. Словник української мови у 20 томах
- роздол — РОЗДО́Л, у, ч. 1. Те саме, що роздо́лля 1. За Россю, на роздолі, попід горами й по долинах розсипались, як та череда, невеличкі біленькі міщанські хатки (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- роздол — Роздо́л, -лу м. Низменное мѣсто на равнинѣ. Скоро виїдете за село, то так роздолом і їдьте. Канев. Словник української мови Грінченка