роздолина

ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯ розм., РОЗДО́ЛИНА розм., РОЗДО́Л діал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла). Ниви то поволі котились в долину, то підіймались на похилі горби (М. Коцюбинський); Він бачив діл, розкинутий навкруг, Кипучі пущі, тьмяноводий Буг (М. Бажан); Біжи-лийся (струмочок) з Підгір'я на ті любі поділля, Що степами розляглись, Понад морем простяглись (П. Куліш); В широкій роздолині має бути великий став (М. Стельмах); А там нижче розступились скелі, то розпалися на роздолі ніби високими будинками, то полягли довгими рядками (І. Нечуй-Левицький); Вночі з'явився іній на катранах,.. Зібрався в падолах, як сіль у чанах (Д. Павличко); Вогкий туман з Дніпра клубочів у придолинку (В. Дрозд); Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипів і нуртував між чорним камінюччям (О. Ільченко); Ільківці — село чималеньке. Присіло в падині (І. Ле). — Пор. низина́.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роздолина — роздо́лина іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. роздолина — -и, ж., рідко. Низинне місце на рівнині, долина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роздолина — РОЗДО́ЛИНА, и, ж., рідко. Низинне місце на рівнині; долина. Ось поминути ще оце горбате згорище, і в широкій роздолині має бути великий став (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. роздолина — РОЗДО́ЛИНА, и, ж., рідко. Низинне місце на рівнині, долина. Ось поминути ще оце горбате згорище, і в широкій роздолині має бути великий став (Стельмах, Правда.., 1961, 20). Словник української мови в 11 томах