Значення в інших словниках
-
роззявкуватий —
роззявкува́тий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
роззявкуватий —
-а, -е, розм. Позбавлений спритності, незграбний, неуважний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
роззявкуватий —
РОЗЗЯВКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Позбавлений спритності, незграбний, неуважний. Розрізала [Ганна] собі пальця. Марта Гаврилівна за те виспівала їй кілька докірливих слів, мовляв, “ой же ж і виросла ти, дівко, отака роззявкувата!” (В. Козаченко).
Словник української мови у 20 томах
-
роззявкуватий —
НЕУВА́ЖНИЙ (який не відзначається уважністю, не вміє зосереджуватися на чому-небудь), НЕУВА́ЖЛИВИЙ рідше, РОЗЗЯ́ВКУВА́ТИЙ розм. На уроках Ігор сидів задумливий і неуважний (І. Багмут); Розрізала (Ганна) собі пальця.
Словник синонімів української мови
-
роззявкуватий —
РОЗЗЯВКУВА́ТИЙ, а, е., розм. Позбавлений спритності, незграбний, неуважний. Розрізала [Ганна] собі пальця. Марта Гаврилівна за те виспівала їй кілька докірливих слів, мовляв, «ой же ж і виросла ти, дівко, отака роззявкувата!» (Коз., Сальвія, 1959, 136).
Словник української мови в 11 томах
-
роззявкуватий —
Роззявкуватий, -а, -е Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий. Черк. у.
Словник української мови Грінченка