Значення в інших словниках
-
розкаюватися —
розка́юватися дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
розкаюватися —
Каятися, (у непоправному) гризти лікті; (на сповіді) сповідатися.
Словник синонімів Караванського
-
розкаюватися —
-ююся, -юєшся, недок., розкаятися, -аюся, -аєшся, док., без додатка, у чому, рідко за що. 1》 Визнавати помилковість якого-небудь свого вчинку; шкодувати, усвідомлюючи необачність вчиненого. 2》 церк. Зізнаватись у своїх гріхах; сповідатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розкаюватися —
Каятися, покаятися, скаюватися, скаятися, укаюватися, укаятися, повкаюватися, жалкувати, зажалковувати, зажалкувати, позажалковувати, нажалковуватися, нажалкуватися, понажалковуватися, пожалковувати, пожалкувати, шкодувати, зішкодовувати, зішкодувати, позішкодовувати, пошкодовувати, пошкодувати
Словник чужослів Павло Штепа
-
розкаюватися —
РОЗКА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗКА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., у чому, рідко за що. 1. Визнавати помилковість якого-небудь свого вчинку; шкодувати, усвідомлюючи необачність вчиненого.
Словник української мови у 20 томах
-
розкаюватися —
ШКОДУВА́ТИ за чим, про (за) що, із спол. щ о (переживати через щось непоправне, втрачене, загублене), ЖАЛКУВА́ТИ, ЖА́ЛУВАТИ, ЖАЛІ́ТИ, УБОЛІВА́ТИ (ВБОЛІВА́ТИ), ДОСА́ДУВАТИ на що; КА́ЯТИСЯ в чому, РОЗКА́ЮВАТИСЯ в чому (у зробленому, вчиненому). — Док.
Словник синонімів української мови
-
розкаюватися —
РОЗКА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗКА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., без додатка, у чому, рідко за що. 1. Визнавати помилковість якого-небудь свого вчинку; шкодувати, усвідомлюючи необачність вчиненого. Савелій [персонаж поеми «Кому на Руси жить хорошо?...
Словник української мови в 11 томах