Значення в інших словниках
-
розчавлювати —
розча́влювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розчавлювати —
-юю, -юєш, недок., розчавити, -чавлю, -чавиш; мн. розчавлять; док., перех. 1》 Надавлюючи або стискаючи, трощити, м'яти. 2》 Давлячи, стискаючи, заподіювати смерть. || перен. Пригнічувати морально. Завдавати кому-небудь поразки, знищувати в бою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розчавлювати —
РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЧАВИ́ТИ, чавлю́, ча́виш; мн. розча́влять; док., кого, що. 1. Надавлюючи або стискаючи, трощити, м'яти. Металеві інструменти розтоплювали [цехові] на вогні, гнули, розчавлювали й нищили (З.
Словник української мови у 20 томах
-
розчавлювати —
ГНІТИ́ТИ (діяти гнітюче, викликати важке й болісне почуття), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ЗГНІ́ЧУВАТИ, ДАВИ́ТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, РОЗДА́ВЛЮВАТИ підсил., ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ підсил.
Словник синонімів української мови
-
розчавлювати —
РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗЧАВИ́ТИ, чавлю́, ча́виш; мн. розча́влять; док., перех. 1. Надавлюючи або стискаючи, трощити, м’яти.
Словник української мови в 11 томах