Значення в інших словниках
-
розчахувати —
розча́хувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розчахувати —
-ую, -уєш, недок., розчахнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Розколювати, розщеплювати (дерева, гілки і т. ін.) на частини. || безос. || Розсікати, розтинати зверху до низу чимсь гострим. 2》 тільки док. Спричинити незручним, різким рухом розрив зв'язок, тканини в паху. 3》 Широко, навстіж відчиняти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розчахувати —
РОЗЧА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що. 1. Розколювати, розщеплювати (дерева, гілки і т. ін.) на частини. Блискавка розколола стару сосну, розчахнула її, немов ножем, на дві половини, кожна упала на свій бік (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
розчахувати —
ВІДЧИНЯ́ТИ (відводити вбік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід, отвір), РОЗЧИНЯ́ТИ, ВІДКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ рідше; ПРОЧИНЯ́ТИ, ПРОКРИВА́ТИ рідше (не повністю, частково); ВІДХИЛЯ́ТИ (тихо); РОЗЧА́ХУВАТИ (широко, навстіж)...
Словник синонімів української мови
-
розчахувати —
РОЗЧА́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЧАХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. 1. Розколювати, розщеплювати (дерева, гілки і т. ін.) на частини. Блискавка розколола стару сосну, розчахнула її, немов ножем, на дві половини, кожна упала на свій бік (Перв.
Словник української мови в 11 томах