Значення в інших словниках
-
румак —
рума́к іменник чоловічого роду, істота старовинна назва породистого верхового коня у східних народів іст.
Орфографічний словник української мови
-
румак —
-а, ч. Старовинна назва породистого верхового коня у східних народів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
румак —
А, ч., заст., іст. Старовинна назва породистого верхового коня у східних народів. На помежів'ї присмерку й світання імчить румак, надколюючи лід незайманого од віків мовчання. (ЗД:73); Світ збожеволів і рве посторонки румак. Нагло розскочився обрій. (П-2:125).
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
румак —
РУМА́К, а́, ч. Старовинна назва породистого верхового коня у східних народів. На білому, пишному румаку .. виїхав граф Потоцький (М. Старицький); Сидить лицар на баскому румакові вороному (С. Черкасенко); Румак взагалі ніколи в житті не ходив у запрягу і, дасть Бог, не ходитиме (Ю. Щербак).
Словник української мови у 20 томах
-
румак —
Породистий кінь
Словник застарілих та маловживаних слів
-
румак —
Рума́к, -ка́; -маки́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
румак —
РУМА́К, а́, ч. Старовинна назва породистого верхового коня у східних народів. На білому, пишному румаку.. виїхав граф Потоцький (Стар., Облога.., 1961, 34).
Словник української мови в 11 томах
-
румак —
Румак, -ка м. Аргамакъ, ратный, боевой конь. Пришила свиня до коня та й каже: ось бо й я румак. Ном. № 7931.
Словник української мови Грінченка