румак
рума́к
А, ч., заст., іст. Старовинна назва породистого верхового коня у східних народів.
На помежів'ї присмерку й світання
імчить румак, надколюючи лід
незайманого од віків мовчання. (ЗД:73);
Світ збожеволів і рве посторонки румак.
Нагло розскочився обрій. (П-2:125).
Словник поетичної мови Василя Стуса