Значення в інших словниках
-
садиба —
(ділянка землі біля будинку) оселя, двір, дворище, діал. обійстя.
Словник синонімів Полюги
-
садиба —
сади́ба іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
садиба —
Обійстя, двір, селитьба, д. ґражда, з. осад; (панська) дворище, маєток, фільварок; (коло хати) ділянки садибка.
Словник синонімів Караванського
-
садиба —
-и, ж. 1》 Житловий будинок і господарські будівлі з прилеглими до них садом і городом, що разом є окремим господарством. || Те саме, що маєток 1). 2》 іст.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
садиба —
САДИ́БА, и, ж. 1. Житловий будинок та господарські будівлі з прилеглими до них садом і городом, що разом є окремим господарством. Гануш пригадував, чи бачив він коли в її садибі воли та корову, та таки й не пригадав (І.
Словник української мови у 20 томах
-
садиба —
МАЄ́ТОК (земельне володіння поміщика, перев. з будинком; поміщицький будинок), САДИ́БА, ПОМІ́СТЯ іст.; МАЙНО́ розм., МАЄ́ТНІСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст., ГРУНТ заст. (земельне володіння, перев. з будинком); ДВІР іст., ЕКОНО́МІЯ іст.
Словник синонімів української мови
-
садиба —
Сади́ба, -би, -бі; -ди́би, -ди́б
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
садиба —
САДИ́БА, и, ж. 1. Житловий будинок та господарські будівлі з прилеглими до них садом і городом, що разом є окремим господарством. Гануш пригадував, чи бачив він коли в її садибі воли та корову, та таки й не пригадав (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
садиба —
рос. усадьба невелика ділянка землі з житловим будинком, господарськими будівлями, садом і городом, що перебувають в особистому користуванні громадянина.
Eкономічна енциклопедія
-
садиба —
Комплекс різноманітних споруд і зелених масивів на приватному землеволодінні. Протягом кількох століть у Новий час в багатьох країнах створювались вражаючі архітектурні ансамблі палаців з парками, які переважно будувались в сільській місцевості.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
садиба —
Сади́ба, -би ж. Усадьба. О. 1862. VI, 95. Не було ні садиби, ні кроку землі. МВ. ІІ. 33.
Словник української мови Грінченка