садиба

див. оселя

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. садиба — (ділянка землі біля будинку) оселя, двір, дворище, діал. обійстя. Словник синонімів Полюги
  2. садиба — сади́ба іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. садиба — Обійстя, двір, селитьба, д. ґражда, з. осад; (панська) дворище, маєток, фільварок; (коло хати) ділянки садибка. Словник синонімів Караванського
  4. садиба — -и, ж. 1》 Житловий будинок і господарські будівлі з прилеглими до них садом і городом, що разом є окремим господарством. || Те саме, що маєток 1). 2》 іст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. садиба — САДИ́БА, и, ж. 1. Житловий будинок та господарські будівлі з прилеглими до них садом і городом, що разом є окремим господарством. Гануш пригадував, чи бачив він коли в її садибі воли та корову, та таки й не пригадав (І. Словник української мови у 20 томах
  6. садиба — МАЄ́ТОК (земельне володіння поміщика, перев. з будинком; поміщицький будинок), САДИ́БА, ПОМІ́СТЯ іст.; МАЙНО́ розм., МАЄ́ТНІСТЬ заст., ДЕРЖА́ВА заст., ГРУНТ заст. (земельне володіння, перев. з будинком); ДВІР іст., ЕКОНО́МІЯ іст. Словник синонімів української мови
  7. садиба — Сади́ба, -би, -бі; -ди́би, -ди́б Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. садиба — САДИ́БА, и, ж. 1. Житловий будинок та господарські будівлі з прилеглими до них садом і городом, що разом є окремим господарством. Гануш пригадував, чи бачив він коли в її садибі воли та корову, та таки й не пригадав (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. садиба — рос. усадьба невелика ділянка землі з житловим будинком, господарськими будівлями, садом і городом, що перебувають в особистому користуванні громадянина. Eкономічна енциклопедія
  10. садиба — Комплекс різноманітних споруд і зелених масивів на приватному землеволодінні. Протягом кількох століть у Новий час в багатьох країнах створювались вражаючі архітектурні ансамблі палаців з парками, які переважно будувались в сільській місцевості. Архітектура і монументальне мистецтво
  11. садиба — Сади́ба, -би ж. Усадьба. О. 1862. VI, 95. Не було ні садиби, ні кроку землі. МВ. ІІ. 33. Словник української мови Грінченка