сажа —
са́жа іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
сажа —
кн. кіптява, з. сопуха, сов. кіпоть.
Словник синонімів Караванського
сажа —
[сажа] -ж'і, ор. -жеийу (кіптява)
Орфоепічний словник української мови
сажа —
-і, ж. 1》 Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння палива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. 2》 також мн., спец.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сажа —
СА́ЖА, і, ж. 1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу (І.
Словник української мови у 20 томах
сажа —
СА́ЖА (чорна порошкова маса, що утворюється від згорання палива на стінках печей, димоходів і т. ін.), КІ́ПТЯВА, КІ́ПОТЬ, СОПУХА діал. Стеля чогось чорна, неначе сажею обмазана (І.
Словник синонімів української мови
сажа —
СА́ЖА, і, ж. 1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть. Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
сажа —
Сажа, -жі ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Чуб. III. 133. ум. сажка.
Словник української мови Грінченка