сажа
СА́ЖА, і, ж.
1. Чорна порошкова маса, що утворюється внаслідок неповного згоряння топлива й осідає у печах, димоходах і т. ін.; кіптява, кіпоть.
Подумавши, що в каміні зайнялася сажа, він ухопив відро з водою й прибіг, щоб заливати пожежу (І. Нечуй-Левицький);
Кидав [пароплав] короткими вибухами дим з труби і розпускав сажу по всій пристані (Леся Українка);
Помив [Васько] Платонові чоботи, потім тернув щіткою в комині і почистив їх сажею (М. Зарудний);
На засніжену кубанку осідає сажа від пожежі (Григорій Тютюнник);
За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно (С. Чорнобривець);
* Образно. Прямолінійна дидактика, відверта ілюстративність ясно проступають в змалюванні головних героїв твору “Маяки” В. Симаковича .. Позитивні герої покриті рожевим лаком, негативні – найчорнішою сажею (з наук. літ.);
* У порівн. Поплив [човен] далі, розрізуючи чорні, як сажа, хвилі (Панас Мирний).
2. також мн., спец. Цей же продукт неповного згоряння або термічного розкладу органічних речовин, який виробляють промисловим способом і використовують для виготовлення гумових шин, пластичних мас і т. ін.
Шини для автомобілів, літаків, а також інші гумові речі виготовляються з компонентів, куди входить у великій кількості й сажа (з газ.);
Серйозне питання – забезпечення шинних заводів сажами (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)