Значення в інших словниках
-
самотина —
самоти́на́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
самотина —
-ини, ж. Те саме, що самота. На (в) самотині — те саме, що На (в) самоті (див. самота).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самотина —
САМОТИ́НА́, и́ни́, ж. Те саме, що самота́. У просторі осяйному Самотині радий я: І вільніше і щиріше Лине пісня тут моя (Б. Грінченко); Йому забажалося самотини, бо полохливі люди, що стрівались по дорозі, стались гидкими йому (М.
Словник української мови у 20 томах
-
самотина —
САМО́ТНІСТЬ (стан самотнього, одинокого), САМОТА́, САМОТИ́НА, ІЗОЛЬО́ВАНІСТЬ, ОДИНО́КІСТЬ. Нудьга, самотність. Живим словом ні з ким перекинутись (О. Гончар); Всі дороги і стежки завалені снігом, — чуття голоду, самоти та одинокості придавлювало душу (І. Франко).
Словник синонімів української мови
-
самотина —
САМОТИ́НА́, и́ни́, ж. Те саме, що самота́. У просторі осяйному Самотині радий я: І вільніше і щиріше Лине пісня тут моя (Гр., І, 1963, 113); Йому забажалося самотини, бо полохливі люди, що стрівались по дорозі, стались гидкими йому (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
самотина —
Самотина, -ни ж. = самота. Без дружини і надії в самотині посивіє. Шевч.
Словник української мови Грінченка