Значення в інших словниках
-
сваволити —
сваво́лити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
сваволити —
-лю, -лиш, недок. Діяти, поводитися, робити щось на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сваволити —
СВАВО́ЛИТИ, лю, лиш, недок. Діяти, поводитися, робити щось на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших. Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась ..
Словник української мови у 20 томах
-
сваволити —
БЕШКЕТУВА́ТИ (грубо порушувати загальноприйняті норми моралі й поведінки із застосуванням утисків, насильства), БЕЗЧИ́НСТВУВАТИ, РОЗБІ́ЙНИЧАТИ підсил. розм.; СВАВО́ЛИТИ, СВАВІ́ЛЬНИЧАТИ розм. (діяти на власний розсуд, ні на кого й ні на що не зважаючи).
Словник синонімів української мови
-
сваволити —
Сваво́лити, -во́лю, -лиш, -лять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сваволити —
СВАВО́ЛИТИ, лю, лиш, недок. Діяти, поводитися, робити щось на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших. Левко кілька разів припрошував, щоб дівчина сіла на санчата, але вона віднікувалась..
Словник української мови в 11 томах
-
сваволити —
Сваво́лити, -лю, -лиш гл. Своевольничать.
Словник української мови Грінченка