Значення в інших словниках
-
свердлувати —
свердлува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
свердлувати —
-ую, -уєш, недок., перех. Те саме, що свердлити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
свердлувати —
СВЕРДЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що. Те саме, що свердли́ти. Марійка найбільше любила свердлувати (О. Донченко); – Подобається [картина], дівчинко? – запитує чоловік тихим, лагідним голосом, свердлуючи Ганну поглядом (В.
Словник української мови у 20 томах
-
свердлувати —
СВЕРДЛИ́ТИ (робити свердлом заглибину, отвір), СВЕРДЛУВА́ТИ, ПРОСВЕ́РДЛЮВАТИ, ВИСВЕ́РДЛЮВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВЕРТІ́ТИ, БУРИ́ТИ (буром — звичайно ґрунт, гірську породу). — Док.: просвердли́ти, ви́свердлити, ви́вертіти, пробурити.
Словник синонімів української мови
-
свердлувати —
Свердлува́ти, -длу́ю, -длу́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
свердлувати —
СВЕРДЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Те саме, що свердли́ти. Марійка найбільше любила свердлувати (Донч., V, 1957, 365); — Подобається [картина], дівчинко? — запитує чоловік тихим, лагідним голосом, свердлуючи Ганну поглядом (Коз.
Словник української мови в 11 томах