Значення в інших словниках
-
сипучка —
сипу́чка іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
сипучка —
-и, ж., розм. 1》 Розсипчастий сніг, який тільки що випав і не злігся. 2》 Що-небудь сипке.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сипучка —
СИПУ́ЧКА, и, ж., розм. 1. Розсипчастий сніг, який тільки що випав і не влігся. 2. Що-небудь сипке. Звантажував [хлопчина] вугіль-сипучку, В роботі палав, як вогонь, А потім, на першу ж получку, Купив собі в друзів гармонь (Я. Шпорта).
Словник української мови у 20 томах
-
сипучка —
СИПУ́ЧКА, и, ж., розм. 1. Розсипчастий сніг, який тільки що випав і не влігся. 2. Що-небудь сипке. Звантажував [хлопчина] вугіль-сипучку, В роботі палав, як вогонь, А потім, на першу ж получку, Купив собі в друзів гармонь (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 72).
Словник української мови в 11 томах
-
сипучка —
Сипучка, -ки ж. Погода зимняя, когда вѣтеръ мететъ снѣгъ. Судж. у.
Словник української мови Грінченка