Значення в інших словниках
-
скандаліст —
скандалі́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
скандаліст —
див. БЕШКЕТНИК.
Словник синонімів Караванського
-
скандаліст —
-а, ч. Той, хто любить влаштовувати скандали (у 2 знач.); бешкетник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скандаліст —
СКАНДАЛІ́СТ, а, ч. Той, хто любить влаштовувати скандали (у 2 знач.); бешкетник. Дьяконов волів би краще не слухати похмурих його прорікань, бо, як не дивно, .. Васька Лобатий, цей п'яниця, скандаліст і цинік, не раз уже виявлявся правим (О. Гончар).
Словник української мови у 20 томах
-
скандаліст —
Скандалі́ст, -та; -лі́сти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
скандаліст —
СКАНДАЛІ́СТ, а, ч. Той, хто любить влаштовувати скандали (у 2 знач.); бешкетник. Дьяконов волів би краще не слухати похмурих його прорікань, бо, як не дивно, .. Васька Лобатий, цей п’яниця, скандаліст і цинік, не раз уже виявлявся правим (Гончар, II, 1959, 352).
Словник української мови в 11 томах