скитатися —
скита́тися дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
скитатися —
-аюся, -аєшся, недок., рідко. Блукати, не маючи постійного місця проживання; поневірятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скитатися —
див. бродити, таскатися, шлятися, шмигати, шествувати
Словник чужослів Павло Штепа
скитатися —
СКИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Блукати, не маючи постійного місця проживання; поневірятися. [Наталка:] Петре! Петре! Де ти тепер? Може де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю (І. Котляревський); Я скитався сиротою, Гірко мені було!...
Словник української мови у 20 томах
скитатися —
СКИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Блукати, не маючи постійного місця проживання; поневірятися. [Наталка:] Петре! Петре! Де ти тепер? Може де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю (Котл., II, 1953, 6); Я скитався сиротою, Гірко мені було!...
Словник української мови в 11 томах
скитатися —
Скита́тися, -та́юся, -єшся гл. Скитаться. Іване, синочку мій, де ти скитався? Грин. І. 46. Нещасні ж сирітки та підуть скитатись. Грин. III. 411.
Словник української мови Грінченка