скитатися

СКИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Блукати, не маючи постійного місця проживання; поневірятися.

[Наталка:] Петре! Петре! Де ти тепер? Може де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю (Котл., II, 1953, 6);

Я скитався сиротою, Гірко мені було! (Рудан., Тв., 1956, 75);

— Матінка приходили.— Що вона? Все своєї править? — Додому кличе.— Тоді, як скиталися по чужих дворах, не кликала (Тют., Вир, 1964, 510).

Значення в інших словниках

1. скитатися — скита́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. скитатися — див. іти; тинятися; ходити  Словник синонімів Вусика
3. скитатися — -аюся, -аєшся, недок., рідко. Блукати, не маючи постійного місця проживання; поневірятися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скитатися — див. бродити, таскатися, шлятися, шмигати, шествувати  Словник чужослів Павло Штепа
5. скитатися — СКИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Блукати, не маючи постійного місця проживання; поневірятися. [Наталка:] Петре! Петре! Де ти тепер? Може де скитаєшся в нужді і горі і проклинаєш свою долю (І. Котляревський); Я скитався сиротою, Гірко мені було!...  Словник української мови у 20 томах
6. скитатися — Скита́тися, -та́юся, -єшся гл. Скитаться. Іване, синочку мій, де ти скитався? Грин. І. 46. Нещасні ж сирітки та підуть скитатись. Грин. III. 411.  Словник української мови Грінченка