скитання
СКИТА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. скита́тися.
Скитання по курортам [курортах] привчило мене до періодичної самотині [самотини] (Л. Укр., V, 1956, 306);
Цілую, ставши на коліна, Своє полкове знамено. Дивлюсь на нього я востаннє У нез’ясованій журбі. Всю кров мою, мої скитання Воно зібрало у собі (Гончар, IV, 1960, 26).
Словник української мови (СУМ-11)