скороминущий —
скоромину́щий прикметник
Орфографічний словник української мови
скороминущий —
Недовгий, нетри валий, недовгочасний, короткочасний, хвилинний, минущий, р. летучий, о. перелітний, перебіжний.
Словник синонімів Караванського
скороминущий —
-а, -е. Який швидко минає, проходить (про час, роки, стан і т. ін.); недовговічний. || Який відбувається, триває недовго.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скороминущий —
СКОРОМИНУ́ЩИЙ, а, е. Який швидко минає, проходить (про час, роки, стан і т. ін.); недовговічний. Бували в мене в перших днях шкільного життя прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві та скороминущі (І.
Словник української мови у 20 томах
скороминущий —
НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил.
Словник синонімів української мови
скороминущий —
СКОРОМИНУ́ЩИЙ, а, е. Який швидко минає, проходить (про час, роки, стан і т. ін.); недовговічний. Бували в мене в перших днях шкільного життя прикрості з товаришами, але ті прикрості були хвилеві та скороминущі (Фр.
Словник української мови в 11 томах