Значення в інших словниках
-
смикатися —
сми́катися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
смикатися —
смикаюся, смикаєшся і смичуся, смичешся, недок. 1》 Робити рвучкі, різкі рухи. || Злегка підстрибувати. || Роблячи рвучкі рухи, пориватися зробити що-небудь. 2》 Судорожно здригатися (про тіло, шкіру, губи і т. ін.); сіпатися. 3》 перен. Хвилюватися, нервуватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
смикатися —
СМИ́КАТИСЯ, сми́каюся, сми́каєшся і сми́чуся, сми́чешся, недок. 1. Робити рвучкі, різкі рухи. Внизу, під кручею, у тьмяному освітленні нервово смикавсь тягач (Яків Баш); // Злегка підстрибувати.
Словник української мови у 20 томах
-
смикатися —
Аюсь, -аєшся, недок. 1. Поводити себе нервово, виклично, намагатись привернути увагу. Чого він смикається?Ще не зрозумів, що тут авторитетом беруть, а не язиком. 2. Хвилюватися, переживати. Не смикайся: все буде так, як треба.
Словник сучасного українського сленгу
-
смикатися —
сиді́ти, (і) не ри́патися. 1. Нікуди не виходити; перебувати де-небудь безвідлучно. Хто забрався, .. у гори або яри, то вже сидітиме увечері тихо і не рипатиметься (Леся Українка). 2. Не втручатися в що-небудь, бути бездіяльним.
Фразеологічний словник української мови
-
смикатися —
СІ́ПАТИСЯ (про тіло та його частини — судорожно тремтіти), ТІ́ПАТИСЯ, ЗДРИГА́ТИСЯ, СМИ́КАТИСЯ, ША́РПАТИСЯ, КИДАТИСЯ, ПІДКИДА́ТИСЯ, ДРИ́ҐАТИ розм., ДРИ́ҐАТИСЯ розм. рідше; ПОСІ́ПУВАТИСЯ, ПЕРЕСІ́ПУВАТИСЯ, ПЕРЕСМИ́КУВАТИСЯ (час від часу). — Док.
Словник синонімів української мови
-
смикатися —
СМИ́КАТИСЯ, сми́каюся, сми́каєшся і сми́чуся, сми́чешся, недок. 1. Робити рвучкі, різкі рухи. Внизу, під кручею, у тьмяному освітленні нервово смикавсь тягач (Баш, На.. дорозі, 1967, 15); // Злегка підстрибувати.
Словник української мови в 11 томах
-
смикатися —
Смикатися, -каюся, -єшся, одн. в. смикнутися, -кнуся, -нешся гл. 1) Дергаться, дернуться, рваться, рвануться. Чорт — аж лава тріщить — смикається. Рудч. Ск. II. 23. Поли смикнеться, аж не можна встати. Рудч. Смикнулося нести, да, ба! вага не в силу. Греб.
Словник української мови Грінченка