смикатися
СМИ́КАТИСЯ, сми́каюся, сми́каєшся і сми́чуся, сми́чешся, недок.
1. Робити рвучкі, різкі рухи.
Внизу, під кручею, у тьмяному освітленні нервово смикавсь тягач (Яків Баш);
// Злегка підстрибувати.
Шухновський здивовано кліпав рудуватими віями, його позолочене пенсне кумедно смикалося (Ю. Збанацький).
2. Роблячи рвучкі рухи, пориватися зробити що-небудь.
Силоміць заливали [вино] блазневі в рот.., він захлипувався, смикався вивільнитися (П. Загребельний).
3. Судорожно здригатися (про тіло, шкіру, губи і т. ін.); сіпатися.
Броніславові повіки дрижали, і шкіра смикалась йому на висках (Олесь Досвітній);
На обличчі – напружений вираз. Потріскані від вітру та морозу губи .. смикались (А. Головко).
◇ (1) І не ри́патися і не сми́катися (д) див. сиді́ти.
Словник української мови (СУМ-20)