Значення в інших словниках
-
сосун —
сосу́н іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
сосун —
-а, ч., розм. 1》 Маля ссавця, що ссе матку. 2》 перен., зневажл. Молода, недосвідчена, невміла людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сосун —
Сисун
Словник чужослів Павло Штепа
-
сосун —
СОСУ́Н, а́, ч., розм. 1. Маля ссавця, що ссе матку. 2. перен., зневажл. Молода, недосвідчена, невміла людина. [Троян:] Може, боїтесь, що молодь вас обжене, почне вчити? [1-й шахтар:] Що-о? Та я їм, сосунам, покажу таку науку! (Ю. Мокрієв).
Словник української мови у 20 томах
-
сосун —
СОСУ́Н, а́, ч., розм. 1. Маля ссавця, що ссе матку. 2. перен., зневажл. Молода, недосвідчена, невміла людина. [Троян:] Може, боїтесь, що молодь вас обжене, почне вчити? [1-й шахтар:] Що-о? Та я їм, сосунам, покажу таку науку! (Мокр., П’єси, 1959, 216).
Словник української мови в 11 томах