сплохувати —
сплохува́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
сплохувати —
-ую, -уєш, док., розм. Припуститися помилки; схибити. || Виявитися не на рівні своїх можливостей. || перед ким – чим. Поступитися чимсь перед ким-, чим-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сплохувати —
СПЛОХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Припуститися помилки; схибити. – Звісно, нове діло, то трохи був і сплохував, тепер поправлюся (С. Васильченко); – Пізнаю ковалівський рід, – тихо усміхнувся вчитель. – Всі за правду стоять ..
Словник української мови у 20 томах
сплохувати —
СПЛОХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм. Припуститися помилки; схибити. — Звісно, нове діло, то трохи був і сплохував, тепер поправлюся (Вас., І, 1959, 89); — Пізнаю ковалівський рід,— тихо усміхнувся вчитель. — Всі за правду стоять..
Словник української мови в 11 томах