Значення в інших словниках
-
спроможність —
спромо́жність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
спроможність —
[спроможн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
-
спроможність —
-ності, ж. 1》 Властивість за знач. спроможний. 2》 Здатність до здійснення чого-небудь. 3》 Наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь; можливість. || Матеріальна можливість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спроможність —
СПРОМО́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. спромо́жний. В ній [практичній роботі] він не лише показав свої спроможності, але й сам набув сталої спеціальності (Іван Ле); Однією з головних засад мистецтва, художньої прози зокрема...
Словник української мови у 20 томах
-
спроможність —
МОЖЛИ́ВІСТЬ (наявність умов, сприятливих для чогось, обставин, які допомагають чомусь, тощо), ШАНС, ПО́ЛЕ (умова для чогось); ПЕРСПЕКТИ́ВА перев. у мн. (сприятливі умови для майбутньої діяльності); ПОТЕ́НЦІЯ перев. у мн. книжн.
Словник синонімів української мови
-
спроможність —
Спромо́жність, -ности, -ності, -ністю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
спроможність —
СПРОМО́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Властивість за знач. спромо́жний. В нiй [практичній роботі] він не лише показав свої спроможності, але й сам набув сталої спеціальності (Ле, Право..
Словник української мови в 11 томах
-
спроможність —
Спроможність, -вости ж. = спромога. Чуб. І. 233. Не скупість — така спроможність. Ном. Як спроможність. Какъ позволяютъ средства Зодягалися таки, як спроможность їх була. Рудч. Ск. II. 174.
Словник української мови Грінченка