Значення в інших словниках
-
стебка —
-и, ж., діал. Комора, опалювана взимку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стебка —
(ст.слов.) Наземна зрубна кліть, яка мала вогнище. Однокамерна, часто слугувала житлом, в районах Українського Полісся використовувалась для зберігання овочів. Від старослов'янських назв "істьба", "істопка" та даного терміна походить російське "ізба".
Архітектура і монументальне мистецтво
-
стебка —
Стебка, -ки ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Полѣсье, Кіевск. г. Левч. 57. ум. сте́бочка.
Словник української мови Грінченка