стовбурчитися

I

гороїжитися, їжитися, наїжачуватися, наїжуватися, накостричуватися, настобурчуватися, настовбурчуватися, нащетинюватися

Фразеологічні синоніми: наїжачувати пір'я; настовбурчувати пір'я; розпускати пір'я

II

див. перечити

Значення в інших словниках

1. стовбурчитися — стовбу́рчитися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. стовбурчитися — СТОВБУ́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Підійматися вгору, стояти сторч (про шерсть, пір'я і т. ін.); наїжачуватися. З-під козирка, як солома, стовбурчився нестрижений чуб (С. Васильченко); Вуса під носом стовбурчилися їжачком (І.  Словник української мови у 20 томах
3. стовбурчитися — -чуся, -чишся, недок. 1》 Підійматися вгору, стояти сторч (про шерсть, пір'я і т. ін.); наїжачуватися. || Пробиватися з-під землі (про траву і т. ін.). || Стояти, чітко вирізняючись, видаючись над чим-небудь. 2》 розм. Не прилягати щільно, не лежати рівно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. стовбурчитися — НАСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (НАСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко) (про волосся, шерсть, щетину, пір'я — підніматися, ставати сторч), ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ (ВІДСТОБУ́РЧУВАТИСЯ рідко), НАЇЖА́ЧУВАТИСЯ, НАЇ́ЖУВАТИСЯ (про коротке або колюче волосся, шерсть і т. ін.  Словник синонімів української мови
5. стовбурчитися — СТОВБУ́РЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Підійматися вгору, стояти сторч (про шерсть, пір’я і т. ін.); наїжачуватися. З-під козирка, як солома, стовбурчився нестрижений чуб (Вас., І, 1959, 149); Вуса під носом стовбурчилися їжачком (Вол., Озеро..  Словник української мови в 11 томах