Значення в інших словниках
-
страдник —
стра́дник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
страдник —
Стражденник, страждалець, мученик, (за віру) святотерпець.
Словник синонімів Караванського
-
страдник —
Мученик
Словник чужослів Павло Штепа
-
страдник —
СТРА́ДНИК, а, ч. 1. Той, хто зазнає чи зазнав багато фізичних або моральних страждань. Нехай страдник одинокий Хоч на час забуде муки, На хвилинку знайде спокій Від боління та розлуки (П.
Словник української мови у 20 томах
-
страдник —
-а, ч. 1》 Той, хто зазнає чи зазнав багато фізичних або моральних страждань. 2》 Канонізований церквою святий, що зазнав мук за віру; мученик. 3》 На Русі у 14-16 ст. – холопи, які обробляли панщину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
страдник —
МУ́ЧЕНИК (той, хто зазнає або зазнав мук, випробувань), СТРА́ДНИК, СТРАЖДА́ЛЬНИК, СТРАЖДА́ЛЕЦЬ. Сагайдачний раптом виріс в його очах, перетворився на казкового велетня, героя, мученика і страдника за свій обов'язок (З.
Словник синонімів української мови
-
страдник —
Стра́дник, -ка, -кові, -нику! -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
страдник —
СТРА́ДНИК, а, ч. 1. Той, хто зазнає чи зазнав багато фізичних або моральних страждань. Нехай страдник одинокий Хоч на час забуде муки, На хвилинку знайде спокій Від боління та розлуки (Граб.
Словник української мови в 11 томах