Значення в інших словниках
-
стійкий —
(який виявляє сталість своїх поглядів) міцний, твердий, незламний, неподатливий, несхитний.
Словник синонімів Полюги
-
стійкий —
стійки́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
стійкий —
Не хисткий, тривкий; (врожай) сталий; (- рівновагу) непорушний; (режим) стабільний; (у скруті) витривалий; (- вдачу) твердий, незламний, г. видержливий: п! СТОЇЧНИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
стійкий —
Сталий, усталений, незмінний, повсякчасний, завсідний, твердий, тривкий, тривалий, витривалий, непохитний, див. станціонарний
Словник чужослів Павло Штепа
-
стійкий —
СТІЙКИ́Й, а́, е́. 1. Здатний твердо стояти, триматися, не падаючи, не коливаючись; протилежне хисткий. Ваш корабель не стійкий через кіль (Ю. Яновський); Шхуну безжалісно кидало з хвилі на хвилю навіть при слабкому вітрі.
Словник української мови у 20 томах
-
стійкий —
-а, -е. 1》 Здатний твердо стояти, триматися, не падаючи, не коливаючись; прот. хисткий. || перен. Який відбувається спокійно, розмірено; урівноважений. 2》 Який довго зберігає і виявляє свої властивості, не піддається руйнуванню, псуванню і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стійкий —
ВИТРИВА́ЛИЙ (здатний витримувати велике фізичне чи моральне напруження), СТІЙКИ́Й, ТВЕРДИ́Й, ЖИВУ́ЧИЙ, ТЕРПЛЯ́ЧИЙ, ТЕРПЕЛИ́ВИЙ, ТЕРПЛИ́ВИЙ рідко, ЖИВКИ́Й рідко, ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм. Микола був русявим, симпатичним хлопцем..
Словник синонімів української мови
-
стійкий —
СТІЙКИ́Й, а́, е́. 1. Здатний твердо стояти, триматися, не падаючи, не коливаючись; протилежне хисткий. Ваш корабель не стійкий через кіль (Ю. Янов., II, 1958, 58); Шхуну безжалісно кидало з хвилі на хвилю навіть при слабкому вітрі.
Словник української мови в 11 томах