Значення в інших словниках
-
стійний —
сті́йний прикметник рідко
Орфографічний словник української мови
-
стійний —
СТІ́ЙНИЙ, а, е, рідко. Вартий уваги; цінний. Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? (П. Грабовський); // Достойний, гідний. Це стійна людина.
Словник української мови у 20 томах
-
стійний —
стойний, -а, -е, рідко. Вартий уваги; цінний. || Достойний, гідний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
стійний —
ГІ́ДНИЙ (який заслуговує чого-небудь), ДОСТО́ЙНИЙ, ВА́РТИЙ (ВАРТ), СТІ́ЙНИЙ, ГО́ДНИЙ (ГО́ДЕН) розм., ВА́РТНИЙ діал. Народе мій, Яких пісень ти гідний, Якої слави гідний на землі (М.
Словник синонімів української мови
-
стійний —
СТІ́ЙНИЙ, а, е, рідко. Вартий уваги; цінний. Де праця наша стійна та тривка, Любов до краю щира та палка? (Граб., І, 1959, 155); // Достойний, гідний. Це стійна людина.
Словник української мови в 11 томах
-
стійний —
Стійний, -а, -е 1) Цѣнный, стоющій. Желех. Цей кінь спойніший за того. Черк. у. 2) Достойный. Правда 1867, 85. Стойний чоловік. Черк. у.
Словник української мови Грінченка