схвильований

Занепокоєний, збентежений, збуджений, збунтований, збурений, зворушений, переколошканий, переполошений, потривожений, розбурханий, розхвильований, сколошканий, сполоханий, сполохнутий (рідк.), сполошений, стривожений, стурбований

Значення в інших словниках

1. схвильований — схвильо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. схвильований — [схвиел’ованией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. схвильований — СХВИЛЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до схвилюва́ти. До хати вбіг денщик. Він був чимсь схвильований і безцеремонно почав торсати за плечі офіцера (П. Панч); * Образно. Вона боялась думати про це – і разом з тим уявила собі бліде обличчя [о. Василя] ..  Словник української мови у 20 томах
4. схвильований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до схвилювати. 2》 у знач. прикм. Виведений зі стану душевної рівноваги; який відчуває тривогу, занепокоєння, хвилювання; неспокійний, збуджений. || Який виражає стан душевного неспокою; який має неспокійний, тривожний вираз. || Пройнятий, сповнений хвилюванням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. схвильований — ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл.  Словник синонімів української мови
6. схвильований — Схвильо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. схвильований — СХВИЛЬО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до схвилюва́ти. До хати вбіг денщик. Він був чимсь схвильований і безцеремонно почав торсати за плечі офіцера (Панч, В дорозі, 1959, 131); *Образно.  Словник української мови в 11 томах