Значення в інших словниках
-
схлипувати —
схли́пувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
схлипувати —
СХЛИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Плачучи і уривчасто, судорожно вдихаючи, втягуючи повітря, утворювати відповідні звуки. Дівчинка прихилилася до Мотрі та тихо схлипувала (Панас Мирний); Схлипували нишком матері, згадавши загиблих своїх дочок (О.
Словник української мови у 20 томах
-
схлипувати —
-ую, -уєш, недок. Плачучи та уривчасто, судорожно вдихаючи, втягуючи повітря, утворювати відповідні звуки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
схлипувати —
ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
схлипувати —
Схли́пувати, -пую, -пуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
схлипувати —
СХЛИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Плачучи і уривчасто, судорожно вдихаючи, втягуючи повітря, утворювати відповідні звуки. Дівчинка прихилилася до Мотрі та тихо схлипувала (Мирний, І, 1949, 412); Схлипували нишком матері, згадавши загиблих своїх дочок (Довж.
Словник української мови в 11 томах
-
схлипувати —
Схлипувати, -пую, -єш сов. в. схлипнути, -пну, -неш, гл. Всхлипывать, всхлипнуть. Христя схлипує. Мир. Пов. І. 171. Аж схлипнула, чи по дідусеві, чи про мене сироту. Г. Барв. 363.
Словник української мови Грінченка