Значення в інших словниках
-
торгаш —
торга́ш іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
торгаш —
ТОРГА́Ш, а́, ч., розм. 1. також зневажл. Дрібний торгівець; гендляр. Якісь підозрілі торгаші сновигали між людьми і худобою, придивлялись до них, .. з-під поли показували свій товар (М. Стельмах); // Торгівець, купець взагалі.
Словник української мови у 20 томах
-
торгаш —
-а, ч., розм. 1》 також зневажл. Дрібний торгівець; гендляр. || Торгівець, купець узагалі. 2》 перен., зневажл. Лицемірна, безпринципна людина, що торгує своєю честю, совістю, переконаннями, талантом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
торгаш —
ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст.
Словник синонімів української мови
-
торгаш —
ТОРГА́Ш, а́, ч., розм. 1. також зневажл. Дрібний торгівець; гендляр. Якісь підозрілі торгаші сновигали між людьми і худобою, придивлялись до них,.. з-під поли показували свій товар (Стельмах, II, 1962, 155); // Торгівець, купець взагалі.
Словник української мови в 11 томах