Значення в інших словниках
-
туркотіти —
туркоті́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
туркотіти —
(- голуба) воркотати, воркотіти, воркувати; (язиком) торохтіти, ЦОКОТІТИ, тарабанити; (- мотор) гуркотіти, стукотіти, торохкотіти.
Словник синонімів Караванського
-
туркотіти —
[туркоут’ітие] -коучу, -котиш, -котиемо, -котиете; нак. -коти, -коут'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
туркотіти —
ТУРКОТІ́ТИ див. туркота́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
туркотіти —
див. туркотати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
туркотіти —
ВОРКУВА́ТИ (про голубів, горлиць — видавати своєрідні переливчасті звуки), ВОРКОТА́ТИ (ВОРКОТІ́ТИ), ТУ́РКАТИ, ТУРКОТІ́ТИ, ТУРЧА́ТИ, БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ), ГУРКОТА́ТИ (ГУРКОТІ́ТИ), ГУСТИ́. Воркувала Горлиця у садку, У куточку тихенькому, на бузку (Л.
Словник синонімів української мови
-
туркотіти —
Туркота́ти, -кочу́, -ко́чеш, -ко́чуть; туркочи́, -чі́ть і туркоті́ти, -кочу́, -коти́ш, -котя́ть; -коти́, -ті́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
туркотіти —
ТУРКОТІ́ТИ див. туркота́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
туркотіти —
Туркоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. = туркотати. Голубка сивая да все туркотіла. Грин. III. 617. Послухавсь син, — мабуть густо та часто туркотіла жінка. Чуб. II. 434.
Словник української мови Грінченка