Значення в інших словниках
-
ув'язнювати —
(поміщати до тюрми) саджати, замикати, в’язнити.
Словник синонімів Полюги
-
ув'язнювати —
ув'я́знювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
ув'язнювати —
АРЕШТОВУВАТИ; (до тюрми) замикати, запаковувати, УПАКОВУВАТИ; ід. садовити на хліб і воду <�на казенний хліб>.
Словник синонімів Караванського
-
ув'язнювати —
УВ'Я́ЗНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УВ'ЯЗНИ́ТИ, ню, ниш, док., кого. Позбавляючи волі, поміщати у в'язницю. Складаючи до шухляди нові й нові зшитки, Гоголь почував себе мов тюремник, що ув'язнює з примусу власних дітей (О. Полторацький); – Добродію!...
Словник української мови у 20 томах
-
ув'язнювати —
-юю, -юєш, недок., ув'язнити, -ню, -ниш, док., перех. Позбавляючи волі, поміщати у в'язницю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ув'язнювати —
УВ'ЯЗНИ́ТИ (помістити у в'язницю, позбавити волі); КИ́НУТИ, ВКИ́НУТИ, ЗАМКНУ́ТИ, ПОСАДИ́ТИ розм., ПОСАДОВИ́ТИ, ЗАСАДИ́ТИ розм. (перев. із сл. в тюрму, за грати, в кримінал і т. ін.). — Недок.
Словник синонімів української мови