Значення в інших словниках
-
узиватися —
узива́тися дієслово недоконаного виду іменуватися, мати ім'я, назву; називатися, зватися розм.
Орфографічний словник української мови
-
узиватися —
УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., розм. Іменуватися, мати ім'я, назву; називатися, зватися. Вислала б серце – ніхто не чує. Вислати б слово – нащо слова. Кажуть, і пошта вже не працює Та, що взивалася польова (А. Малишко); // чиїм, яким.
Словник української мови у 20 томах
-
узиватися —
(взиватися), -аюся, -аєшся, недок., розм. Іменуватися, мати ім'я, назву; називатися, зватися. || чиїм, яким. Своїми особливостями, якостями відповідати якійсь назві, якомусь поняттю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
узиватися —
НАЗИВА́ТИСЯ (мати, носити те чи інше ім'я, назву; характеризуватися яким-небудь словом, позначенням), ЗВА́ТИСЯ, ІМЕНУВА́ТИСЯ книжн.; ПРОЗИВА́ТИСЯ розм., УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ) розм. рідше (мати, носити те чи інше ім'я, назву). — Док.
Словник синонімів української мови
-
узиватися —
УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., розм. Іменуватися, мати ім’я, назву; називатися, зватися. Вислала б серце — ніхто не чує. Вислати б слово — нащо слова. Кажуть, і пошта вже не працює Та, що взивалася польова (Мал.
Словник української мови в 11 томах