Значення в інших словниках
-
фахівець —
(той, хто добре володіє даною спеціальністю) професіонал, спеціаліст, (у ремеслі) майстер.
Словник синонімів Полюги
-
фахівець —
фахіве́ць іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
фахівець —
СПЕЦІЯЛІСТ, жм. спец, майстер <�знавець> свого діла.
Словник синонімів Караванського
-
фахівець —
[фах'івец'] -х'іўц'а, ор. -х'іўцем, м. (на) -х'іўцев'і/-х'іўц'у, мн. -х'іўц'і, -х'іўц'іў
Орфоепічний словник української мови
-
фахівець —
ФАХІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Той, хто досконало володіє якимсь фахом, мав високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо; спеціаліст.
Словник української мови у 20 томах
-
фахівець —
-вця, ч. 1》 Той, хто досконало володіє якимсь фахом, має високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо; спеціаліст. 2》 Той, хто зробив якесь заняття своєю професією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фахівець —
ФАХІВЕ́ЦЬ (той, хто має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо), СПЕЦІАЛІ́СТ, СПЕЦ розм.; ПРОФЕСІОНА́Л, ПРОФЕСІОНАЛІ́СТ (на відміну від аматора); МА́ЙСТЕР (з якого-небудь ремесла).
Словник синонімів української мови
-
фахівець —
Фахіве́ць, фахівця́, -це́ві; -хівці́, -ці́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
фахівець —
ФАХІВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Той, хто досконало володіє якимсь фахом, мав високу кваліфікацію, глибокі знання з певної галузі науки, техніки, мистецтва тощо; спеціаліст.
Словник української мови в 11 томах