Значення в інших словниках
-
флігель —
флі́гель іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
флігель —
[фл’ігеил'] -л'а, ор. -леим, м. (ў) -л'і, мн. фл'ігеил'і, фл'ігеил'іў два фл'ігеил'і
Орфоепічний словник української мови
-
флігель —
Придомок
Словник чужослів Павло Штепа
-
флігель —
ФЛІ́ГЕЛЬ, я, ч. Житлова бічна прибудова до головного будинку або будиночок у дворі головного будинку. Визначено їм у флігелі на другім поверсі дві скромні кімнатки (І. Франко); Поблизу будинку стояли два флігелі.
Словник української мови у 20 томах
-
флігель —
-я, ч. Житлова бічна прибудова до головного будинку чи будиночок у дворі головного будинку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
флігель —
флі́гель (від нім. Flügel – крило) житлова прибудова з боку головного будинку або будинок у дворі великого дому.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
флігель —
1. окремий будинок поблизу палацу або садиби, зазвичай господарського призначення, містить також житло для обслуги, покої для гостей; 2. частина кам'яниці із входом з подвір'я.
Універсальний словник-енциклопедія
-
флігель —
ПРИБУДО́ВА (до будівлі, споруди), ФЛІ́ГЕЛЬ рідше, ПРИБУДУВА́ННЯ, ПРИРУБ буд., ПРИБУДІ́ВОК діал., ОФІЦИ́НА зах., ХИ́ЖКА (до хати); ПРИ́ХАТОК заст., ПРИТУ́ЛА діал. (до хати, призначена для худоби або інших господарчих потреб). Будиночок на околиці міста.
Словник синонімів української мови
-
флігель —
ФЛІ́ГЕЛЬ, я, ч. Житлова бічна прибудова до головного будинку або будиночок у дворі головного будинку. Визначено їм у флігелі на другім поверсі дві скромні кімнатки (Фр., VI, 1951, 235); Поблизу будинку стояли два флігелі.
Словник української мови в 11 томах
-
флігель —
(нім. — крило) 1. Прибудова до основної житлової споруди, інколи у вигляді бокового крила. 2. Невеликий житловий корпус у складі палацового комплексу.
Архітектура і монументальне мистецтво