Значення в інших словниках
-
фігурка —
фігу́рка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
фігурка —
[ф'ігурка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок
Орфоепічний словник української мови
-
фігурка —
ФІГУ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до фігу́ра 1, 2, 7, 9. Її суха фігурка в білій одежі метушилась по хаті, як на вітрі пір'їнка (М. Коцюбинський); У спалахах тих вогнищ, мов на вогняній стіні, виринали лялькові фігурки людей і знову безслідно щезали (П.
Словник української мови у 20 томах
-
фігурка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до фігура 1), 2), 7), 9).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фігурка —
СТАТУЕ́ТКА (невелике скульптурне зображення людини або тварини, виготовлене з каменю, металу, дерева тощо), ФІГУ́РКА розм. Хата Гощинської, салон..
Словник синонімів української мови
-
фігурка —
ФІГУ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до фігу́ра 1, 2, 7, 9. Її суха фігурка в білій одежі метушилась по хаті, як на вітрі пір’їнка (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах