Значення в інших словниках
-
халява —
халя́ва іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
халява —
ХАЛЯ́ВА, ХОЛЯ́ВА и, ж. 1. Верхня трубчаста частина чобота, що прикриває литку. Невідома підійшла під ліхтарню і почала об стовпець обтирати свої покаляні чоботи з кривими закаблуками, драними халявами (Панас Мирний)...
Словник української мови у 20 томах
-
халява —
халява щось дармове, безплатне (м, ср, ст) ◊ проскочити на халя́ву здобути без зусиль (ср, ст): Треба було платити за кожен семестр по 600 злотих та за кожен іспит ще по шість додаткових злотих.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
халява —
И, ж., знев. Дівчина. Де ти зняв цю халяву? Вона просто потворна!
Словник сучасного українського сленгу
-
халява —
(-и) ж. 1. крим., мол. Задоволення потреб, отримання чого-небудь за чужий рахунок, безкоштовно. Боже, як ми любимо халяву! Та й як її не любити — це у нас в менталітеті (ПіК, 2001, № 21); Ходім...
Словник жарґонної лексики української мови
-
халява —
-и, ж. 1》 Верхня трубчаста частина чобота, що прикриває литку. Робити з губи халяву — брехати, обіцяти нездійсненне. 2》 перен., лайл. Неохайна, розбещена чи скупа людина. 3》 розм. Про щось дармове, безплатне. На халяву — задарма.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
халява —
вско́чити ви́ще халя́в. Потрапити в неприємне, скрутне становище. — Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії, оповідаючи їй свої спостереження, — а то ще вскочиш вище халяв (М. Коцюбинський). лиза́ти халя́ву (чо́боти, череви́ки і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
-
халява —
Халя́ва, -ви, -ві; -ля́ви, -ля́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
халява —
ХАЛЯ́ВА, и, ж. 1. Верхня трубчаста частина чобота, що прикриває литку. Невідома підійшла під ліхтарню і почала об стовпець обтирати свої покаляні чоботи з кривими закаблуками, драними халявами (Мирний, III, 1954, 391)...
Словник української мови в 11 томах