хваткий —
хватки́й прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
хваткий —
див. ХАПКИЙ, БЕРУЧКИЙ.
Словник синонімів Караванського
хваткий —
1. хапливий, див. бистрий 2. злодійкуватий
Словник чужослів Павло Штепа
хваткий —
ХВАТКИ́Й, а́, е́, розм. 1. Здатний добре хапати, захоплювати що-небудь. Хваткі пальці; І ти не дуже хваткий, і я не швидка (Номис); * Образно. Хваткий, нервовий, він [вітер] невгамовно шугав і шугав вздовж вулиць і заулків (В. Логвиненко). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
хваткий —
-а, -е, розм. 1》 Здатний добре хапати, захоплювати що-небудь. Хваткі пальці. 2》 перен. Беручкий, охочий до чого-небудь. 3》 Схильний до крадіжок; злодійкуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хваткий —
ЗЛОДІЙКУВА́ТИЙ (схильний до злодійства), ХАПКИ́Й розм., ХВАТКИ́Й розм. На нашому кутку був хлопець Архип. З ним нам не веліли товаришувати, бо він був злодійкуватий дуже й брехливий (С. Васильченко); На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Словник...
Словник синонімів української мови
хваткий —
ХВАТКИ́Й, а́, е́, розм. 1. Здатний добре хапати, захоплювати що-небудь. Хваткі пальці; *Образно. Хваткий, нервовий, він [вітер] невгамовно шугав і шугав вздовж вулиць і заулків (Логв., Літа.., 1960, 40). 2. перен. Беручкий, охочий до чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах
хваткий —
Хваткий, -а, -е 1) = хапкий 1. І ти не дуже то хваткий, і я не швидка. Ном. 2) = хапкий 2. Там такий хваткий: що подаче, то й його. Черк. у.
Словник української мови Грінченка