Значення в інших словниках
-
хворувати —
хворува́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
-
хворувати —
ХВОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Хворіти. Він [Юрасик] зголоднів і тому так хворує, А як хороша страва запарує, Підійметься, поїсть, сильніший буде. (з казки); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
хворувати —
-ую, -уєш, недок., діал. Хворіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хворувати —
ХВОРІ́ТИ на що, чим і без додатка (бути хворим, мати якусь хворобу), НЕЗДУ́ЖАТИ, СЛАБУВА́ТИ, НЕДУГУВАТИ, НЕДУ́ЖАТИ, СЛАБІ́ТИ, ХОРІ́ТИ розм., ХВОРУВА́ТИ (ХОРУВА́ТИ діал.), БОЛІ́ТИ розм., ГИБІТИ діал.
Словник синонімів української мови
-
хворувати —
Хворува́ти, -ру́ю, -ру́єш хворобли́вий і хоробли́вий, -ва, -ве х(в)орува́ти, -ру́ю, -ру́єш; не х(в)ору́й, -ру́йте на що
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хворувати —
ХВОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Хворіти. *Образно. Не відповідати б на тихий стук, але що, як батюшка сам відчинить двері — сільські попи на греч-ність ніколи не хворували (Стельмах, I, 1962, 249).
Словник української мови в 11 томах