хворувати
ХВОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал.
Хворіти.
Він [Юрасик] зголоднів і тому так хворує, А як хороша страва запарує, Підійметься, поїсть, сильніший буде. (з казки);
* Образно. Не відповідати б на тихий стук, але що, як батюшка сам відчинить двері – сільські попи на греч-ність ніколи не хворували (М. Стельмах);
По морі ми пливли без злих пригод, Лиш хворував погано весь народ (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)