химерний

I

дивацький, заплутаний, незвичайний, незвичний, незрозумілий, фантастичний, химеристий, чудакуватий (про людський характер), чудернацький

II

див. дивак; характерний

Значення в інших словниках

1. химерний — химе́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. химерний — Чудернацький, незвичайний, неґ. потворний, (- долю) мінливий, зрадливий, (хто) примхливий, вередливий, химеристий, (світ) фантастичний, (- мрію) нездійсненний, нереальний, (- вістки) неймовірний, (лябіринт) заплутаний, ок.  Словник синонімів Караванського
3. химерний — ХИМЕ́РНИЙ, а, е. 1. Який викликає подив; не схожий на когось звичайного або щось звичайне; дивовижний, чудернацький. В химерні шати вбрана Морозом, край вікна Схилилася від рана Березонька сумна (П.  Словник української мови у 20 томах
4. химерний — -а, -е. 1》 Який викликає подив, не схожий на когось звичайного або щось звичайне; незвичний, чудернацький. || Те саме, що потворний. || Сповнений несподіванок. 2》 Якому властиві дивацтва, примхи, вигадки (про людину та її характер).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. химерний — ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін.  Словник синонімів української мови
6. химерний — Химе́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. химерний — ХИМЕ́РНИЙ, а, е. 1. Який викликає подив, не схожий на когось звичайного або щось звичайне; незвичний, чудернацький. В химерні шати вбрана Морозом, край вікна Схилилася від рана Березонька сумна (Граб.  Словник української мови в 11 томах
8. химерний — Химерний, -а, -е 1) Чудаковатый, причудливый, странный. Оттакий то Перебендя старий та химерний, заспіває, засміється, а на сльози зверне. Шевч. 8. Коли скінчиш ти вигадки химерні? К. Іов. 39. 2) Вздорный. Химерні слова. Шевч.  Словник української мови Грінченка