Словник синонімів Вусика

Значення в інших словниках

  1. хирий — хи́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. хирий — Кволий, немічний, нездолящий, худий, (- лози) чахлий, П. нікчемний, нікудишній, хиренний, хирлявий, хирявий  Словник синонімів Караванського
  3. хирий — ХИ́РИЙ, а, е. Те саме, що хи́рний. Возять її по всьому місту, по всіх улицях, люди ходять, дивляться, жалкують, що таку хиру .. буде катюга бити (Панас Мирний); Юхимія .. безпорадно похитала головою. Ні, вже не мати їй радості в праці, коли вона стала така хира та утла (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
  4. хирий — -а, -е. Те саме, що хирний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хирий — СЛАБКИ́Й (який має невелику фізичну силу), СЛАБИ́Й, СЛАБОСИ́ЛИЙ, СЛАБОСИ́ЛЬНИЙ рідше, НЕСИ́ЛЬНИЙ, МАЛОСИ́ЛИЙ, МАЛОСИ́ЛЬНИЙ рідше, БЕЗСИ́ЛИЙ, БЕЗСИ́ЛЬНИЙ рідше, КВО́ЛИЙ, НЕ́МІЧНИЙ, НЕДОЛУ́ГИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕМІЦНИ́Й, ХИ́РНИЙ, ХИ́РИЙ, ХИРЛЯ́ВИЙ, ХИРЕ́ННИЙ...  Словник синонімів української мови
  6. хирий — Хи́рий і хи́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хирий — ХИ́РИЙ, а, е. Те саме, що хи́рний. Возять її по всьому місту, по всіх улицях, люди ходять, дивляться, жалкують, що таку хиру.. буде катюга бити (Мирний, І, 1954, 69); Юхимія.. безпорадно похитала головою.  Словник української мови в 11 томах
  8. хирий — Хи́рий, -а, -е = хирний. Дід Омелько хирий. О. 1862. VIII. 20.  Словник української мови Грінченка