Значення в інших словниках
-
хорий —
хо́рий прикметник діал.
Орфографічний словник української мови
-
хорий —
ХОРИЙ,недужий, нездоровий, жм. слабий, болящий, нездужалий, ХВОРОБЛИВИЙ
Словник синонімів Караванського
-
хорий —
ХО́РИЙ, а, е, діал., на що, чим і без дод. Хворий. Марін .. не плакав, не корився, не зітхав, стояв мов труп або смертельно хорий (І. Франко); Згадав я вас, – і якось тихо На серці хорому стає (П.
Словник української мови у 20 томах
-
хорий —
хо́рий 1. хворий, недужий (м, ср, ст)||слабий, хоренький ◊ бальза́м на хорі ра́ни → бальзам 2. → хоренький 2 ◊ хо́рий на голову → хоренький 2 ◊ хо́рий на голову, а ліку́ється на но́ги → хоренький 2
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
хорий —
-а, -е, діал. Хворий. || у знач. ім. хорий, -рого, ч.; хора, -рої, ж. Недужа, нездорова людина.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хорий —
ХВО́РИЙ на що, чим і без додатка (який має якусь хворобу, нездужає), НЕЗДОРО́ВИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕДУ́ЖНИЙ розм., СЛАБИ́Й, ХО́РИЙ розм., БОЛЯ́ЩИЙ заст., НЕЗДУЖА́ЛИЙ рідше, ТРУДНИ́Й рідше. Воронцов лежав у бліндажі, хворий на малярію (О.
Словник синонімів української мови
-
хорий —
Хво́рий і хо́рий, -ра, -ре; прикм. хво́рий і хо́рий, -рого; -рі, -рих; імен. хо́рий, див. хво́рий
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хорий —
ХО́РИЙ, а, е, діал. Хворий. Та нема гіршої пригоди, як слабість у дорозі. Ось на задньому возі, як в’ялая риба, лежить хорий чумак (Коцюб., І, 1955, 181); Була [Маня] хора, цілий тиждень пролежала (Коб.
Словник української мови в 11 томах
-
хорий —
Хо́рий, -а, -е = хворий. Хора я, хора, мусить я умру. Лукаш. 14.
Словник української мови Грінченка