хрокало —
хро́кало іменник середнього роду рибальський прилад, яким б'ють по воді, ловлячи рибу сіткою)
Орфографічний словник української мови
хрокало —
ХРО́КАЛО, а, с. Рибальський пристрій яким б'ють по воді, наганяючи в сітку або невід рибу. “Хрокало” – це дерев'яна така штука, всередині видовбана, ну, як ото глечик, чи що, і надіта на довгу палицю (Остап Вишня); Рівно й чисто...
Словник української мови у 20 томах
хрокало —
-а, с. Рибальський прилад, яким б'ють по воді, ловлячи рибу сіткою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хрокало —
ХРО́КАЛО, а, с. Рибальський прилад, яким б’ють по воді, ловлячи рибу сіткою. «Хрокало» — це дерев’яна така штука, всередині видовбана, ну, як ото глечик, чи що, і надіта на довгу палицю (Вишня, І, 1956, 156); Рівно й чисто...
Словник української мови в 11 томах
хрокало —
Хрокало, -ла с. = бовт 1. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка